- кульмінувати
- —————————————————————————————кульмінува́тидієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
кульмінувати — у/є, недок. і док. 1) астр. Проходити через небесний меридіан (про світило). 2) перен. Досягати найвищого напруження, піднесення у розвитку чого небудь … Український тлумачний словник
кульмінуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до кульмінувати … Український тлумачний словник